Кажуть, хто не веселився на Великдень – буде сумувати цілий рік.
Я знаю, ми всі живемо в реальності, де приводів для радості небагато. Але все ж за сумом треба інколи згадувати, хто ми є і радіти життю, яке у нас є. Це зберігає нашу стріху на її законному місці і нагадує, що життя триває. Ми сильні і ніхто, ніхто не завадить нам святкувати наш фірмовий український Великдень!
Я обожнюю це свято і дуже його чекаю, бо це наче промінчик світла, який треба берегти. Дітям вже кортить згризати білий вершечок пасок, хтось вже шукає оригінальні дизайни писанок, щоб кошик виглядав краще, ніж у сусідки. Для когось це важливе релігійне свято благословення і очищення, а комусь просто прикольно, коли священик водичкою хляпає. Ми всі різні, але я хочу, щоб цей Великдень став для кожного незабутнім кулінарно-культурним досвідом.
Саме тому у нас з ТМ “Добра Господарочка” народилась ідея створити великодню добірку рецептів та традицій, щоб зануритись в свято трошки глибше.
Я не є істориком, чи фольклористом, чи експертом в народних традиціях. Я просто страшенно і дико люблю все українське.
Якщо звичаї вашого регіону кардинально відрізняються – бережіть їх, передавайте нащадкам і обов`язково поділіться ними з нами!
Коріння світлого Свята Великодня тягнеться до нас з християнських та язичницьких вірувань водночас.
Нам з “Добра господарочка” подобаються обидві історії походження: саме з їх міксу вийшло таке самобутнє і чудове свято як український Великдень.
Ісус воскрес рано-вранці, а янгол сповістив про це великим землетрусом, відсунувши камінь від дверей Гробу Господнього
Землероби вірили, що наші померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість, тому в цей день треба їх задобрювати.
За 48-49 днів до Великодня у християнській традиції починається Великий піст. Це доволі сувора аскеза, що триває цілих 7 тижнів. 7 тижнів! Довго, складно, але сенсовно: присвячення себе духовному, обмежуючи тілесне і буденне. Це не просто пісна, нежирна, вегетаріанська їжа, це відмова від усіх земних пристрастей.
Поститися, чи ні – це індивідуальний вибір кожної людини. Тут я б хотів зосередитисaя саме на веселощах, розвагах та підготовці до свята. Проте, цей матеріал універсальний і однаково підходить тим, хто дотримується посту і тим, хто цього не робить.
Піст має особливі вимоги чи не на кожен день, але мені більше всього подобається Вербна неділя: це коли приносиш з церкви свячену вербову гілочку з котиками і легенько шмагаєш нею всіх членів сім’ї на здоров`я. І це законно, бо “Не я б’ю, верба б’є, віднині за тиждень Великдень!”.
Кінець всіх обмежень. Це ідеальний день, щоб готувати крашанки (так вони ніби краще зберігаються), виготовляти свічки, кошики і куди ж без цього – запікати все, що бачиш.. Господар з господинею готують “дору”, тобто те, що вирушить в кошику на посвяту: паски, писанки, крашанки, сирну паску, масло, сало, ковбасу, порося, шинку, хрін … Важкенькі кошики виходять.
На початку я вже казав, що на Великдень не можна сумувати. По-перше вже сонечко більше гріє і дає енергію. По-друге, щоб там не було, ми сильні, ми не забуваємо про правило “спокійний ранок – добрий донат”. По-третє, чисто історично, усе логічно: коли 7 тижнів розважаєш себе тільки молитвою і пісненькими наїдками, то вже якось і хочеться звеселитися.
На Великдень українці мають цілу купу обрядових розваг та ігор. Більшість з них стосується молоді, бо парубкам треба було показати свою силу і спритність, а дівчатам – що вони ой, які гарні, співочі і взагалі кайфові, терміново беріть заміж. Ігри були спрямовані на взаємодію між статями і флірт, хоч більшість ігор відбувалися біля церкви. Але ж весна, самі розумієте.
Я взагалі поставив собі питання, звідки взялись ті хороводи. І так натрапив на дослідження “Гуцульська спадщина” етнографа Івана Сеньків, котрий припускав, що грецькі хороводи могли мати вплив на наші гаївки. Але ми їх взяли і додали свого українського землеробського колориту: у обрядових піснях та іграх важко не знайти тему родючості. Це стосувалося і полів, і людей. Ось власне, звідки й узявся флірт в іграх.
Великодні гуляння з піснями та хороводами мали назву “гаївки” або гагілки, ягілки (від місцевих назв весняних пісень) та проводились зазвичай на подвір’ї коло церкви, на які сходилося все село. Пісень та ігор було безліч: «Вербова дощечка», «Горобчик», «Вербова дощечка», «Жук», «Чоловік та жінка», «Коструб». Ось деякі прикольні з них.
Суто великодня гра, що символізує безкінечний рух сонця і вічне життя.
Хлопці й дівчата стають парами в довгий ряд, схрестивши руки в місточок.
Далі двоє хлопців водять жучка (маленьку дитину) по місточку. Ті пари, по котрих уже пройшовся "Жучок", швиденько біжать у продовження місточку. Задача - місточком обійти всю церкву.
Все це відбувається під співи:
А хто хоче жучка грати, треба йому паску дати.
А ми того рік чекали, щоби нині жучка грали.
А ще будем рік чекати, щоби того жучка грати
Суть гри полягає в тому, що хлопець і дівчина кладуть на лаву нитки, стають по два боки і з закритими очима витягують їх. Якщо вони взяли одну й ту ж нитку – значить вони пара і одразу ж цілуються (с. Довгопілля, Путильщина
В суботу напередодні Великодня, хлопці ставлять традиційну гойдалку.
Мета гойдалки - очиститись від усього злого, а заодно і землю розбудити, щоб росло і буяло на ній зело. Гойдаються парами - хлопець з дівчиною. Гойдалка стоїть до Зелених свят.
Не очікували? Класна традиція для заспокоєння і очам корисно. Власне, суть була в тому, щоб рано вранці на Великдень піти дивитися на річку («щоб не боліли очі»).
Уявіть, цілих 3 дні будь-хто міг подзвонити в церковного дзвона. Вважалося, що це відлякує нечисту силу і сприяє родючості. Оце я розумію, у людей ТікТоку не було, розваг і шуму на все село.
Перший день після Великодня - день весняного очищення, тож вся молодь влаштовувала масові поливання на красу, сили та здоров’я.
Ох, точно, я так поринув у ігри і традиції, що ледь не забув за головне – про їжу. І якщо про сирні та здобні паски, крашанки та ковбаску ви ще багато чого знайдете в інтернеті, я вирішив запропонувати вам щось клопотенківсько-новітньо-автентичне до вашого великоднього столу.
Обережно: красиві та апетитні наїдки з добірки викликають звикання!
Жартую, просто будьте впевнені, що всі зможуть скуштувати, а краще зробити трішечки більше.
ПАСКАЗА КЛОПОТЕНКІВСЬКИМ ТРАКТУВАННЯМ КЛІНОВЕЦЬКОЇ |
|
ІНГРЕДІЄНТИДля тіста:
Для глазурі:
|
Приготування
|
БОЧОК ЗАПЕЧЕНИЙ |
|
ІНГРЕДІЄНТИІнгредієнти:
Для маринаду:
|
Приготування
|
ЗАПЕЧЕНА КАЧКА З ЯБЛУКАМИ |
|
ІНГРЕДІЄНТИ
|
Приготування
|
ВЕЛИКОДНІЙ БІФ ВЕЛЛІНГТОН |
|
ІНГРЕДІЄНТИ
ДЛЯ СОУСУ
|
Приготування
|
ДРІЖДЖОВІ ПИРІЖКИ З ЯБЛУКАМИ |
|
ІНГРЕДІЄНТИ
|
Приготування
|
У нас останнім часом не так багато приводів для радощів і світле свято Великодня може стати одним із них. Я закликаю вас засукати рукава і активно до нього готуватися, щоб потім зібратися з близькими за одним столом, гуглити та співати веснянки, цокатися файними крашанками.
Не бійтеся повертатися до коріння і осучаснювати старі звичаї. Це дуже потужне нагадування про те, ким ми є насправді – без усякого нав’язаного чужими культурами. І щоб довго вас не грузити завершу і скажу вам через екран (а ви відповісте, як треба).
Христос воскрес!Правила прості для Instagram:
1. В період проведення акції з 10.04.2024-12.05.2024 купити продукцію Добра господарочка та з її застосуванням приготувати одну зі страв з гайду Клопотенко.
2. Зробити фото в процесі приготування або готової страви.
3. Опублікувати в себе на сторінці в Instagram чи в сторіз з відміткою сторінки @dobra_hospodarochka.ua та @klopotenko.
4. Вигравай приз: 1 Мультипіч та 1 книга з рецептами від Євгена Клопотенко.
Правила прості для Facebook:
1. В період проведення акції купити продукцію Добра господарочка та з її застосуванням приготувати одну зі страв з гайду Клопотенко.
2. Зробити фото в процесі приготування або готової страви.
3. Опублікувати це фото в коментарях під постом та пошерити допис собі на сторінку.
4. Вигравай приз: 1 Мультипіч та 1 книга з рецептами від Євгена Клопотенко.